Артём Белевич (bibliophagus) wrote,
Артём Белевич
bibliophagus

  • Music:

Чому в Україні перемогла російська мова




Боюся роздратувати націонал-патріотичну публіку, але мушу два слова сказати про двомовну Україну.

Найбільш активний, найбільш впливовий і найбільш принциповий сегмент суспільства — російськомовні. Вони розуміють Україну як природно двомовну, тому через свою рідну мову наполегливо хочуть легалізувати себе у чужих і некомфортних українських реаліях. Російськомовні — сильніші, багатші і впливовіші. Відповідно, їхня мова — сильніша, грошовитіша, статусніша. Як на мене, російська мова перемогла. Вона не друга. Вона вже фактично перша. Це — мова влади, грошей, моди, престижу, відпочинку, гумору і молоді.

Ідем далі. Майже 40% населення ніколи (!!!) не бувала в іншому регіоні своєї країни. Це означає, що в Україні апріорі не існує дифузії цінностей, комунікації ідентичностей, експорту субрегіональних ментальностей. Кожен сидить у своєму болоті і через три стінки заочно повчає, як хто має жити. Нація не творить спільностей, всередині себе не спілкується, не контактує, не взаємозбагачується. Отак і живемо в єдиній соборній Україні, яка замість того, аби бути спільним домом різних людей із різними цінностями, перетворилася на ізолятор тимчасового утримання. Де україномовні демонструють ознаки слабкості та пластилінності. Щоб заробляти на дві тисячі більше, ніж у Львові, безліч львівян мчать до столиці і залишають свою рідну мову в купе на Київському вокзалі. Титульна нація, йопересете!

А тепер гляньмо на мовну проблему очима російськомовного громадянина. Живе собі в Крыму или под Одессой людина, яка півжиття прожила в великій країні, де освоювали космос, безкоштовно давали квартири, за електроенергію брали чотири копійки, забезпечували санаторними путівками. Тепер вона живе в синьо-жовтій країні, де тризуб прибив людину до соціального дна. Людина отримала українську зарплату в сукупності з українськими цінами без судочинства і захищеності. Рідна мова такої людини — російська. Це мова дедушек и бабушек. Ця людина — задрочена Україною і виживанням в Україні. А тут ще підходить дитина і каже: «Слышь, пап! Нам стишок в школе задали наизусть. Гей, ведмедику, нумо гайда на велосипедику!» Сидить російськомовна людина, задрочена Україною по саме горло, і перед рідною дитиною виглядає дебілом, тому що не знає значення слів «нумо» і «гайда».

Аби остаточно зненавидіти Україну, українську і українське, такій людині потрібна одна лишень крапля. А саме — щоб зі Львова до Криму полинув ультиматум: ти мусиш розмовляти українською, і твоя дитина також, бо живеш ти в Україні. Да пошли вы на три буквы со своей Украиной, потому что разве это жизнь? — вигукне ця людина.

Мораль така: україномовні українці мало що робили за двадцять років, аби українська мова стала мовою влади, грошей, моди, престижу, успіху, відпочинку, гумору і молоді. А якщо так — то весь пафос на кшталт «титульна нація», «мусять знати, інакше чемодан і вокзал» — це сексуальні погрози 90-річного імпотента. Навіщо Колєсніченком виправдовувати свою власну безпорадність? Навіщо грати варята, якщо на дві тисячі більша зарплата перекриває рідну мову?

Остап Дроздов

Джерело
Tags: Україна, весёлые картинки, цитаты
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 9 comments